Пінкери на параді: «Медея» Бенджамін, Code Pink, ЗПЗ і Віденська мирна конференція.
[Ця стаття була опублікована 8 червня 2023 року.]
Медея Бенджамін, проавторитарна прокитайська агітаторка, яка очолює колись ліво-феміністську організацію Code Pink («Код рожевий»), допомагає організувати «мирну конференцію» для України у Відні наступного тижня. Там вона сподівається підкреслити свою підтримку китайського «мирного плану» – пропозиції, яка передбачає негайне припинення вогню у війні, дозволяючи Росії зберегти території, які вона окупувала, і повторно русифікувати, якщо не всю, то більшу частину України. Хто така Медея Бенджамін і чому вона це робить?
Бенджамін – американська політична активістка-мультимільйонерка. У Сполучених Штатах, як і всюди, усе вирішують гроші, а решта з нас – можуть лише плюватися паперовими кульками зі своїх Substack-сайтів. Трохи більше 20 років тому, у 2002 році, Бенджамін та Джоді Еванс, ще одна багата колишня лідерка лівих феміністок, створили політичну антивоєнну організацію, зібрали групи переважно жінок-трудівниць, одягнених у різні відтінки неонового рожевого, малинового та фуксії, і зривали обрані ними цільові зібрання пронизливими криками та майже комічними витівками.
Я вперше зустрів Бенджамін у грудні 2022 року, щойно Code Pink була зареєстрована і прямо перед другою та більш тривалою фазою війни в Іраку. Вона, очевидно, була оштрафована урядом США за свій довоєнний візит до Іраку, і вона разом із трьома іншими особами прийшла до будівлі Міністерства фінансів у Вашингтоні під час рідкісно сильної снігової бурі зі жменею іракських динарів щоб сплатити цей штраф (все завжди зводиться до грошей) – зображення Саддама Хусейна виглядало з фіолетуватих купюр.
Бенджамін, як і я у свій час, поділяла позицію багатьох поінформованих американців щодо війни в Іраку на її початкових стадіях. Війна була спровокована брехнею (так само як і вторгнення Путіна в Україну) та була неймовірно марнотратною імперіалістичною кампанією як з точки зору людських втрат, так і фінансових витрат, не маючи чіткої мети, окрім вбивства монарха – єдиної мети, якої вона справді домоглася. Перенесемося на 20 років вперед, і Ірак залишається далеко не ідеальним безладом; США та їхні союзники навіть не змогли створити курдську державу на півночі країни. Code Pink мала рацію щодо Іраку та багатьох інших речей.
Code Pink продовжувала дотримуватися рішуче антиімперіалістичної позиції протягом багатьох років (вибачте, але використовую підвтомлене слово «імперіаліст» тут, оскільки жодне інше не підходить). Але єдиним і неповторним об’єктом антиімперіалізму групи були Сполучені Штати. Інші військово-агресивні або автократичні держави залишалися абсолютно непокараними.
Антиамериканські країни великі та малі вітали діяльність Code Pink та запрошували групу у гості. Цілком очікувано, ці візити призвели до дружніх стосунків між Code Pink та керівництвом цих країн, більшість із яких, як-от Іран і Росія, є або автократичними, або релігійно-фашистськими державами та самі мали на меті імперіалістичні або щонайменше реваншистські цілі розширення. Code Pink їздила в Іран у 2014 та знову в 2019 роках, і також є чутки про делегацію, яка побувала в Росії та окупованому Росією Криму, а також в багатьох інших місцях. Але така поведінка вважалася прийнятною або ігнорувалася більшістю американських лівих, особливо в роки правління Буша-молодшого, Обами та Трампа, коли тривало постійне «монотонне бубоніння» того, що можна охарактеризувати лише як імперіалістичні війни агресії США. Але все мало змінитися – і сильно.
У січні 2021 року Джо Байден був обраний президентом. Однією з перших речей, яку він зробив, було виведення військ з Афганістану, звільняючи США від найдовшої, найдорожчої й найбільш марної імперіалістичної війни. Але Бенджамін та її міньйони цього не помітили, повторюючи ту саму заїжджену мантру.
І на горизонті з’явився ще один новий розвиток подій. Президент Росії Путін, схоже, неправильно витлумачив вихід з Афганістану як ознаку слабкості США і почав сам претендувати на статус «загарбника-домінатора». 12 липня 2021 року він заявив, що Україна належить Росії, і протягом наступних шести місяців почав тривалий процес розгортання військ вздовж російсько-українського кордону. Поки це відбувалося, адміністрація Байдена зробила те, чого не робили його попередники. Вона оприлюднила серію надзвичайно точних і актуальних звітів військової розвідки про плани Росії щодо вторгнення в Україну. Інші адміністрації тримали б цю інформацію набагато у більшій таємності. Кожен, хто був готовий неупереджено спостерігати, міг бачити, що Байден привніс нову, освіжаючу та майже прозору перспективу до апарату управління. Це не був бізнес американського імперіалізму «за умовчанням».
Чи помітила Бенджамін? Ні. Вона та її фуксинова армія були зайняті пережовуванням тієї ж самої історії, змальовуючи Росію як мирну жертву, оточену злим НАТО. Чому?
Бенджамін, як і багато інших лівих по всьому світу, так і не зрозуміла повністю, що російський «комунізм» справді, справді, справді не спрацював (звісно, кілька моментів спрацювали: щось в освіті та охороні здоров’я спрацювало, а також виробництво зброї та космічна промисловість) – і що майже 30 років тому Росія почала заміщати комунізм чимось набагато більше схожим на фашизм – підкріпленим потужним релігійним аспектом. Так, дійсно, тіло Леніна досі в мавзолеї на Червоній площі, але зараз його вважають одним із головних ворогів Путіна, і Путін часто наводить шум з приводу переселення трупу куди-інде. Можливо, потрібно було по сусідству, щоб це зрозуміти. Але більшість лівих у світі цього явно не зрозуміли або просто відмовилися в це повірити.
Бенджамін та багато інших представників міжнародної лівацтва також залишаються необізнаними щодо того, як Росія деградувала за часів Путіна. Вони, схоже, не помітили неоколоніального та націоналістичного сентименту «русского міра», який завжди існував у Росії, але знайшов нове життя при Путіні і поширився по всьому світу. Цей сміхотворний світогляд може не мати сенсу для жителів заходу, але його вплив на російську уяву абсолютно ясний майже кожному, хто говорить російською та провів там певний час. Візьмемо, наприклад, абсурдну концепцію, що Росія повинна бути звеличена як «третій Рим» після Риму та Константинополя. Ідея полягає в тому, що Росія є хранителем Святого Хреста та покликана керувати світом своїм «чистим» і вищим «християнським» автократичним устроєм. Це поняття, яке не має звʼязку з реальністю чи життям у цьому столітті, але воно існує, і в нього вірять мільйони росіян. Ба більше, вони вважають, що відновлена імперська автократична християнська Росія повинна зрости та приєднати до себе всі колишні землі Російської імперії та Радянського Союзу та багато інших частин Східної Європи. А для деяких навіть це дуже екстремістське бачення є недостатнім: досить багатослівний Алєксандр Дуґін, якого іноді називають мозком Путіна, виступав за імперське розширення Росії аж до Західної Ірландії. Малоймовірно звісно, але це те, що він написав, і це те, у що вірять деякі російські колоніалісти-націоналісти. І саме тому сусіди Росії відчували й досі відчувають загрозу.
Але не потрібно було жити в Росії чи говорити російською, щоб зрозуміти, які Путін мав плани на Україну. Все, що вам потрібно було зробити, це прочитати переклад його скандальної промови від 12 липня 2021 року «Про історичну єдність росіян та українців», у якій він стверджував, що Україна була й завжди буде частиною Росії, що це не окрема країна, що вона повна «нацистів» і здійснює «геноцид» російськомовних, а також що українська та російська мови й культура є єдиним цілим, разом із низкою інших неправдивих і відвертих побрехень. Він також згадав, що Україна хоче вступити до НАТО – деталь, за яку Бенджамін і її ліга зачепилися та зосередилися на ній.
Можливо, Бенджамін також була під впливом Лу Шає, посла Китаю у Франції, який минулого місяця сказав, що всі колишні республіки Радянського Союзу все ще «законно» належать Росії, включно з Україною, Грузією та країнами Балтії. Поки присоромлене китайське Міністерство закордонних справ пробувало відмовитися від цієї заяви, будь-який огляд китайської думки у китайському світі покаже, що Лу Шає висловив поширену думку.
Бенджамін постійно стверджувала, що підступне НАТО прагнуло оточити Росію. У цьому може бути зерно правди, але головний стимул для вступу в НАТО надходив не від НАТО як організації, а від людей, які живуть у країнах сусідніх із Росією. Чому? Тому що, живучи по сусідству, вони знали історію та могли чітко бачити небезпеку, яку представляли російський автократизм та колоніалізм. І вони хотіли захистити себе. А єдиний захист від вторгнення з боку набагато більшої країни – це зброя та союзництво. Іншого виходу просто не існує.
Нещодавно Бенджамін у співавторстві видала книгу «Війна в Україні: Зрозуміти безглуздий конфлікт». Я прочитав електронну версію Kindle і вважаю, що вона набита російською пропагандою та відвертою брехнею. Тут не вистачить місця, щоб згадати їх усі. Як зазначив Девід Фінкель у CounterPunch, книга містить лише одне інтерв’ю з українцем, і надзвичайно рідкісним видом українця: пацифістом. Досить легко знайти українців для інтерв’ю (хоча зараз українських чоловіків знайти важче, оскільки багато хто на передовій). Очевидно, що відсутність українських голосів у книзі – це не просто недбале упущення. Це навмисне упущення. Книга повністю ігнорує бажання більшості українців зберегти свою мову, культуру та традиції в межах кордонів власної країни.
Нещодавно Бенджамін, Code Pink та організація під назвою Massachusetts Peace Action (MAPA) намагалися створити новий фронт під назвою «Запорізький проєкт захисту» (ЗПЗ) глибоко всередині України. Мені він здається троянським конем для введення десятків про-китайських активістів у район навколо Запорізької атомної електростанції на півдні України, яку окупували російські війська в перші місяці війни. Ідея полягала в тому, щоб розмістити цих активістів, жоден з яких не розмовляє українською чи навіть російською, у 30-кілометровій зоні, яку ООН запропонувала визначити як демілітаризовану зону навколо станції. Ідея зони не набула популярності ані в Москві, ані в Києві, тому її створення видається малоймовірним, і наразі також малоймовірно, що ЗПЗ зможе продовжити роботу, особливо якщо український уряд зверне на нього увагу.
Наступного тижня, 10 та 11 червня, Бенджамін та Code Pink братимуть участь у Міжнародному саміті за мир в Україні у Відні, Австрія, конференції, на якій, як очікується, буде висвітлено позицію Китаю щодо України та закликатиме до негайного припинення вогню, за яким слідуватимуть «переговори», які по суті дозволять Росії зберегти території, які вона окупувала, почекати кілька років, щоб переозброїтися, а потім відновити свій наступ на захід. Відлуння позиції Невілла Чемберлена із заяви «Мир нашого часу».
І, нарешті, я повинен сказати дещо про скоріше дивний вибір Бенджамін імені. Народилася вона не Медеєю, а Сьюзан. У коледжі вона перейменувала себе на честь героїні грецької міфології, відомої, серед усього іншого, тим, що вбила власних синів. Це не дуже хороший образ. Убивати власних дітей і так погано, але також вбивчо надавати допомогу та підтримку силам, які вбивають чужих дітей, у цьому випадку дітей українців. Давно вже час змінити імʼя і курс, Сьюзан Бенджамін!
Перекладено Олександрою Клименко
English version: “Pinkers on Parade” published June 8th, 2023.